Blog

10 років книгарні “Є”

#Є10років #Любоу
Спочатку про заздрість. Коли у Дніпрі не було книгарні «Є», ми купували найновіші вкраїнські книжки у Львові і дуже заздрили львів’янам, що в них вона є. Це був такий особливий ритуал – після біганини галереями і кав’ярнями, після застіль і атракцій, іноді за годину до потягу – заходити в «Є» і завантажувати ще вільні пів-валізи книжками. Львівські друзі намагались зрозуміти, стоїчно підносячи той дивний багаж до вагону. Найкраще з колекції про вишивку купувалося тут – знаковий для мене перший том «Традиційного вбрання українців», після якого я познайомилась з Оксаною Косміною , всі книжки-альбоми від Родовіду і «Шидеври вкраїнської літератури» Бриниха, котрі були придбані спонтанно, у потягу в лихоманці прочитані і потім з потяга, був замовлений телефоном ще й другий том, бо прекрасний їйбо! «Є» – це емоції також. Уявляєте, який то драйв – повернутись у російськомовний Дніпро з торбою цікавинок і смаколиків – все читалося,позичалося, дарувалося, інколи потрапляло до буккросінгу або продавалося охочим за копійки на гаражсейлі. Все то добро тяглося з Львівської «Є». Присягаюся – жодна книга не лишилася незайманою!

Про фемінізм. То було найкраще 8 березня в моєму житті, вірте! Без зефірок і бла-бла-бла. Улюблена книгарня виявилась толерантною і надала нам простір аби підготуватись до акції за ратифікацію Стамбульської конвенції. Завдяки «Є» ми мали змогу спокійно підготувати плакати, зібрати себе до купи, і головне – подивитись в очі одна одній, а потім вийти на акцію. Коли йдеш на такі заходи, ніколи не знаєш, яка буде реакція суспільства, тому стрьомно завжди. Але тоді за спиною була «Є», а це вже немало.
Для мене «Є» – це про те, як жити зі смаком: стрічати людей, котрі надихають, бачитись з давніми друзями, це українська мова завжди і англійською «Український тиждень» – досі зберігаю для історії число про Майдан і російське вторгнення, це підписання листівок від Amnesty International. Зрештою це іноді просто можливість після зай…ного дня прийти помовчати під стрічку про Бруно Шульца. Коротше, «Є», ви класні, крапка. З Днем народження!
Щоб нікого не образити, кажу – були і є й інші улюблені книгарні і простори, просто зараз цей пост про «Є», бо вони того варті.

This Post Has 0 Comments