Blog

Наші німці

Як воно – бути німцем чи німкенею у 19 столітті на Катеринославщині? Якщо ви перше, тобто гер – пункт 1 -отримуєте землю, орете, вудите рибу, розводите худобу, багатієте. Далі пункт 2 -їдете кудись у Баварію по наречену. Повертаєтесь – народжуєте діточок, і знов див.пункт 1. Якщо ви меноніт – те саме, але при цьому ні з ким не влаштовуєте сварок і не воюєте, бо це забороняє віра. Ваше ПМТ називається Фішерсдорф, Кронсгартен або Йозефсталь.
Якщо ви Адам Гумель – займаєтесь міським садом, якщо ваше прізвище Зайлер – ви власник сучасного кінотеатру «Біоскоп» на Менонітській вулиці, якщо ви Йоган Тіссен – маєте свій млин, 50 робочих душ, і по святах роздаєте борошно незаможним. Якщо ви німець на чверть, але стали видатним губернатором і фактично створили головний проспект Катеринослава – це бінго і ви Андрій Фабр! При цьому ви збираєте колекцію старожитностей і фундуєте міський музей. От я навіть не знаю, що може бути крутіше, ну хіба що варити своє власне пиво під маркою Боте, звичайно, німецьке, з сировини фатерлянду
Якщо ж ви фрау, то, скоріш все не таке карколомне за сюжетом, кіндер-кюхе-кірхе (іноді кірхе від вашої хати десь так кеме за 10 пішки, і ви все одно не можете туди не йти). Сач із лайф, можете мереживко там гачком сплести, спідничку підкрохмалити, якщо вже нудьга вас заїла, Мартіна Лютера погортать, бо шо. До речі цікаво, а чи були тоді тут якісь новинні німецькі ресурси на кшталт дойче вель? Якийсь листок, наприклад? Чи всі новини можна було почути у неділю у кірхе (10км)?
Інша справа якщо вам пощастило, і ви Софія Фальц-Фейн. Можете виходити заміж, потім передумувати, потім їхати до Європ, морочити голови двом братам Фейнам, потім повертатись – засновувати в Одесі маленький свічний(закреслено)консервний заводік, мати 5 дітей, мати свій флот, плавати на ньому туди і сюди.
В цілому життя було дуже й дуже не нудне, бо
– було шо робити, піднімати і розбудовувати, робити статки і вкалувать, я підозрюю, як лошадь, німецька, зауважте
– було кого любити (див.вище)
– було у що вірити – звичайно ж по-перше в себе, в свої можливості, без цього навряд чи можна стати колоністом будь-де, в свою родину і спільноту, яка часом, і це цілком закономірно, була досить закритою. І загалом, мабуть, у світле майбутнє, і тут, ми з вами не дуже від тих німців й відрізняємося.

This Post Has 0 Comments