Posts by: iwestadmin

Шалфей

Шалфей

Шалфей  – так звучить і смакує моє літо. Шалфей – слово, що повертає мене до буття тут і зараз.  Збиратиму  ту шавлію-шалфей, сушитиму, шитиму і даруватиму маленькі подушечки з пахущім літом всередині. Щоб зимою згадувати височезне блакитне небо і паперові…

Безвіз!

Безвіз!

Це моя Мама, їй 68. Скільки її пам*ятаю, вона подорожує. На питання “Чи тобі не шкода на це грошей?” дуже дивується, хоча звикла економити і витрачати тільки на необхідне. Я вважаю, що безвіз саме для неї, бо світ такий великий,…

Фешен із май профешен

Фешен із май профешен

Слишком долго носить одно и то же платье вредно для здоровья” Хто б сперечався, та не я. У моєму дитинстві були зашиті калготи,спідничка з люрексом, позичена у подружки, тяжка шуба зі штучного хутра, сірість у радянських “бутіках”, чарівне слово “індпошив”,…

Essential Harkiv

Essential Harkiv

Не знаю, чому, але раніше у мене з Харковом якось не складалося, то не було приводу, а коли був,  відвідувала його проїздом, майже вночі. Знала, що є довжелезна центральна вулиця Сумська, купа церков і вокзал. Отже цієї весни я на…

Янголи

Янголи

Пагодка, канєшно..але в Художці останній день, коли можна побачити дерев*яних янголів. І ще там два прекрасних старовинних дзеркала зі срібними амальгамами і містична лінза при вході. Коти, звичайно, крутять лапами у скроні і ховаються глибше у плєд.

Тигри-мигри.

Тигри-мигри.

Кіт – скотиняка розумна. Моя киця Ті мені це доводить день у день, тому коти – моя любоу. Відучора в мене гостює кіт подруги, котра поїхала до Львова, накупивши нам всім смачняшек, і коту звичайно теж..Ми пообіцяли їй що будемо…

Бомонди і всяке

Бомонди і всяке

Вчора  були на закритті проекту “Я – Галерея” у Дніпрі. З 2010 року для мене це була історія про нові можливості – побачити світ інакшим, ширшим, знайти нових друзів, і притягти з собою старих, захопитися новою ідеєю, просто прийти помовчати,…

Не пишеться

Не пишеться

  Писати – це іноді звичка, іноді – проста необхідність фіксувати свої стосунки зі світом. «Світ створено так, щоби нам було що втрачати». Тоді, виходить , щоденне писання – це такий собі щоденник втрат? Останнім часом я більше люблю читати…

Лоскутний клуб

Лоскутний клуб

Ми ми ми. Клубилися  з лоскутним клубом,рахували принцес і мишів з Марго, обіймалися,дарували, вітали і бажали. І саме класне побажання було “не жаліти себе, і йти вперед. якщо будете жаліти себе – будете жаліти і жаліти” Може тому весь здоровенний…

Сестра

Сестра

Сестра – це та, що дає погортати книжку про миш у сукенках, та, що годує домашнім пирогом з яблуками, а зранку тягне мене напівсонну у сонячну кав`ярню разом їсти квіточки з обліпиховим чаєм. Та, що краще знає розмір одягу моєї…