Blog

Криса у путь!

А ми з Ма па кафійку і як культурні женщіни – на Марію Примаченко.
Поки Ма раділа яке все яскраве і от нада же, проста жінка, а квіти малювала як живі, мені згадувалася наша Ба, котра була дуже моторна, і в неї завжди все було з пользою, знаю, їй би ці картини сподобались.
Якщо чудо, то у кашкеті, і воно когось везе – пташку, чи маленьке звірятко, якщо кум, то рибу несе, і видно як ті риби пливуть у ставку разом з качками. І життя вирує, і коти з псами лазять дахами, морський крокодил при ділі, шукає своє море. Там так і написано Марією – крокоділ морскй..чи бачила вона море? але уявляла собі дуже багато чого. Згадалося, як ми влітку їхали до того моря,  і через вікно на одній зі станцій жінка з плюшевим крокодилом сказала , що в житті не бачила того моря, бо їй ніколи.


Звичайно, що я виглядала а де ж «мій» звір з намальованих.
І звісно, це Криса-У-Путь, котра взяла трьох крисенят, мішок та подалася у місто..промишляти.

 

This Post Has 0 Comments