Blog

Дрім

Маю собі мрію – об’їхати кілька західних містечок і фортець взимку. Бажано, звісно, аби омріяні місцини були хоч трошки припорошені сніжком, наче тістечка цукровою пудрою, але якщо ні, я також не проти. По-перше – це до біса романтично, і дорогою можна встигати щось писати, по-друге – це можливість почаювати з друзями, що мешкають на заході, по-третє – це не тяжко для бюджету, а головне – для мене – це немов переглядання улюбленої книжки з малюнками і казками. Коли зима минає, а я так і не побачила(не з’їла) жодного шматочка Галичини, то я відчуваю, що світ мене чомусь омина.

Тому вже маю на приміті один перевірений тур, де є Кам’янець-Подільський (ой, туди хочу, аж підстрибую! ), Хотин, Чернівці (там же ж є справжній Хогвардз!), Кременець, Тарнопіль, Почаїв ( сюдой я б то й не дуже тейво, але воно включено), ну та й у Львів на пляцки, звичайно.

Крім того, є тепла біла шубка (Біла Криса – любима!), дооовга сіра вовняна спідниця з блістяшками (якщо снігу нема, воно все одно такий настрій створює) і книжка казок у торбинці на плечі.

От. Можу узяти пару людей собі до компанії, аби тіко були не дуже галасливі та  їли небагато (в мене на сніданок сирочок з кавою, ковбаси та сала не маю, сорі)

Цікаво, от які сняться сни у зимовому Середньовіччі?

DSCN0824

 

This Post Has 0 Comments