Blog

Essential Harkiv

Не знаю, чому, але раніше у мене з Харковом якось не складалося, то не було приводу, а коли був,  відвідувала його проїздом, майже вночі. Знала, що є довжелезна центральна вулиця Сумська, купа церков і вокзал.

Отже цієї весни я на три дні  занурилася у Харків. Дякувати, погода на очах змінилася з зими на весняне тепло, жила я в центрі у готелі з веселою назвою “Чічіков”, тому блукала досхочу прилеглими вуличками і звичайно, музеями. Відвідала Історичний і Художній, а також Єрмілов-арт-центр, котрий розташований майже на території соцміста – сучасного музею конструктивізму просто неба.

В мене була чудова гідша, що здавалося, може без кінця розповідати про своє улюблене місто, котра знається на цьому і сама рада поблукати вуличками і кав*ярнями. Вона відвела мене на вулицю Дарвіна, де кожен будинок ніби з романів Дюма або Вальтер Скота.

Церков справді виявилося забагато як на мене, селфілась поруч” залатих купалов” дивного закладу якихось жон-мироносиць, але то таке..

Світський Харків справляє приємне враження, є куди піти у п*ятницю ввечері – тут тобі купа барів, де о пів на дванадцяту все тіки починається, ресто і просто смачна їжа у піцеріях та бургеріях. Тож користуючись можливістю…

Заключним акордом стала “Пластилінова ворона”- арт-кафешка з цілком заліпленими стінами, секретною кімнатою радянського фарцовщика і меню, де ціни вказано у доларах за радянським курсом, тобото 1 долар дорівнює 60 коп.

Сподіваюсь відвідати Харків ще, тим більше що від Дніпра це досить близько – 3.5 години на інтерсіті.

 

 

 

This Post Has 0 Comments