Blog

Нє попса

 

Kinder Album – це проект, про який зараз не говорить і не пише у фейсбуці  хіба що лінивий.

Отже цікаво було побачити на власні очі шо ж воно таке. Пішла і подивилася, і знаєте, мені сподобалось. Якщо не мислиш категоріями  16+, життя-смерть, чоловіче-жіноче, можна-неможна, то все гаразд, сприймається як мистецтво, за яким вже не треба їхати у Лондон або Париж, де різні прибабахані і не дуже Девіди Боуі в купі з Енді Ворголами знущаються над канонами.

Взагалі, чому б не сприймати секс з гумором, як робить це авторка? Чому у цій царині все так серйозно? Алюзія що до Ілліча з сигаретою після сексу змушує посміхнутися, ну , ми ж всі знаємо, як це..то чом би й ні. Або палкий поцілунок Санти з Миколаєм, як вам таке?Або танці у ресторані, відзняті мобільним, це так абсурдно, і так смішно. Побалакавши з адміністратором, ми зрозуміли, що найбільшу популярність у відвідувачів мають листівки з фалосами. Цікаво, це тому, що дивно? Чи такого в нас раніше не було, і  добре, що тепер є? В мене є пару друзів, кому я б точно таке подарувала, і була б впевнена, що мене зрозуміють, то мені, значить, щастить.

Ще згадала ту пару хлопців, що нещодавно ризикнули прогулятися Хрещатиком за руки..от яка би була тоді реакція гопників, якщо б вони не раз і не два завітали на подібний захід, та на купу інших, що поширюють уяву про довкілля? Або просто якщо один з вечорів провели у гей клубі, слухаючи щось прогресивне? Тобто світ змінюється повсякчас, однаковими завжди лишаються тільки ті, кого навчили, що  “всівнасжєнщіни”, що “мущінинєплачут”,  хто інше тупо не знає і знати не хоче.

This Post Has 0 Comments