Blog

Патті Сміт

“Jesus died for somebody’s sins, but not mine”.

Ці звуки зараз прикрашають і розцвічують весну навколо. Отже, я тут слухаю Патті Сміт, 11 альбомів. Методично і за хронологією. А ще ця шалена енергія у навушниках, що нагадує Дженіз Джоплін і «The Velvet Underground», хоча б частково мені  приглушує поступове розповсюдження суспільної істерії під назвою «8-моє марта» з квітами «по п*ять», чергами коло банкоматів, кульками з їжею,  і мямленням  на кшталт «мілиє жєнщіни».

Помітила, що цього року політики та атци міста поводяться дещо виваженіше і білборди вже вітають  з якимось абстрактним весняним святом. Ну та добре, нехай пишуть, це підтримує українську економіку, хоча вони всі у купі скоріш ні.

Маю теорію, що чарівна музика Патті Сміт у сполученні з карибським ромом пришвидшує прихід теплих днів. :)І за це я дуже вдячна Новому Світові, де такі прекрасні штуки народжуються, бо вони справді покращують існування. Настільки, що я планую у суботу розпочати сезон пробіжок на відкритому повітрі, якщо знов не впаде шось на голову, наприклад, сніг.

Отже,  йду  слухати «Wave», «Radio Ethiopia»,  що потім складу  у персональне фейворіт, щоб завжди було поруч, як щеплення від ідіотизму. Вітальної статті з квіточками цього року не буде.:)

https://www.youtube.com/watch?v=gcbuG2w0Kzo

This Post Has 0 Comments